Поширена в лісостепових та частково в степових районах України. Населяє також гірські райони Закарпаття та Криму. Зовні нагадує куницю лісову, хоч і має ряд відмітних ознак в забарвленні хутра. На підміну від куниці лісової пляма на горлі у неї зовсім біла. Живе вона по байрачних лісах та кам’янистих балках, часто зустрічається на горищах будинків. Своє кубло робить у дуплах дерев, в нагромадженнях каміння, в розколинах скель та під дахами будівель. Це нічна тварина, яка виходить на полювання тільки надвечір. Взимку і навесні живиться мишовидними гризунами, птахами і їх яйцями, ящірками, жабами та комахами. Влітку і восени споживає переважно рослинну їжу — плоди, ягоди та різне насіння. Іноді їжею куниці кам’яної стають свійські птахи. Термін парування та вагітності такий же, як і в лісової. В квітні — травні самка народжує 2—6 малят. Ростуть вони швидко і на початку осені уже починають жити самостійно. Статевозрілими стають на другому році життя. Куниця кам’яна живе до 15 років, належить до числа корисних звірів. Вона не тільки має цінне високоякісне хутро, але й знищує велику кількість шкідливих гризунів. Полювання на неї дозволене по ліцензіях під час сезону на хутрових звірів.