Деркач поширений на всій території України. Це дрібний перелітний птах. Верх голови і тіла іржаво-рудий. Горло білувате, шия спереду, воло і груди сірі, подекуди з вохристим нальотом. Черево сірувато-біле. На південь України весною деркач прилітає на початку квітня, а на північ — в кінці квітня — в травні. Оселяється він на вологих луках, полях, узліссях, по краях боліт та на зарос­лих лозою річкових долинах. Живиться комахами та їх личинками. Гніздо самка мостить на землі в густій траві чи під кущем. Повна кладка у деркача має 7—12 зеленувато-білих з сірими плямами яєць. Відкладати яйця самка починає з середини травня. Насиджування триває 16— 18 днів. Вилупившись, пташенята залишають гніздо і тримаються біля матері. Під час косіння сіна багато малят з пізніх кладок гине, тому у деркача в кінці липня — в серпні часто трапляються повторні кладки. Осінній переліт у вересні — жовтні, а на півдні — в листопаді. В цей час птахи концентруються в окремих місцях великими зграями. Більшу частину шляху до місць зимівлі деркачі проходять пішки. Полювання на цих птахів на Україні дозволяється під час сезону на пернату дичину. Щороку на території республіки відстрілюють близько 40—60 тис. деркачів.