На території України вовки поширені досить нерівномірно. Найчастіше зустрічаються в Ровенській, Сумській, Чернігівській, Харківській та Луганській областях. В таких областях, як Кіровоградська, Кримська, Миколаївська, Херсонська, Черкаська та Чернівецька, вони знищені майже повністю. Забарвлення хутра вовків влітку рудувате. Взимку в забарвленні менше іржаво-рудуватих відтінків і більше сіруватих та палево-сірих. Вовки — типові мешканці лісу, але на Україні виводяться також в чагарниках, болотах, ярах та балках. Вовки — нічні хижаки. Живляться найрізноманітнішою їжею. Нападають на свійську худобу, козуль, оленів, лосів, диких кабанів. Крім того, їдять різних гризунів, птахів, що гніздяться на землі, лисиць, собак, жаб, плазунів, риб, різні ягоди, плоди тощо. Часто навідуються і до скотомогильників. Лігво роблять тільки на час виведення молодняка. Здебільшого це ямка чи печерка під вивернутим деревом або просто в густому чагарнику. Інколи вовчиця риє нору. Парування найчастіше відбувається в січні. В кінці березня або на початку квітня після 62—64-денної вагітності народжується 4—10 вовченят. В червні — липні молоді вовченята починають ходити па полювання разом з старими та переярками. Статевої зрілості досягають у 21 — 22 місяці. Тривалість життя — 15—20 років. Хутро дуже міцне і тепле. Але цінність його далеко не покриває тих величезних збитків, які завдає цей хижак людині та її господарству. Як шкідливий звір, вовк підлягає на Україні знищенню протягом всього року.  Кожного року на Україні знищують близько 300—350 вовків.