На Україні ведмеді збереглися тільки в гірських лісах Карпат. За останні роки кількість їх там помітно збільшилась. Зареєстровані також випадки заходу цих звірів в північні області з лісів Білорусії. Забарвлення хутра у них має різні відтінки бурого кольору. Ведмідь — мешканець густих лісів. Свій барліг робить в глухих лісових хащах. Здебільшого це яма під корінням вивернутого дерева або під великим каменем, поваленим стовбуром чи в густому ялиннику. Під час зимової сплячки ведмідь часто перевертається та прислухається до різних звуків. Протягом сплячки нічого не їсть і живе за рахунок відкладеного жиру. У теплі малосніжні зими частина ведмедів бродить майже цілу зиму, залягаючи в сплячку тільки під час великих морозів. Ведмідь — всеїдна тварина. Він поїдає ягоди, жолуді, горіхи, різне ко­ріння, комах, мурашок, черв’яків, жаб та мишовидних гризунів. Зрідка нападає на оленів, козуль, диких кабанів, особливо на молодняк цих тварин. Бувають також випадки нападання на свійську худобу. Розмножуються повільно. Перший приплід у ведмедиці буває тільки на четвертому році життя. Народжує ведмежат вона через рік і навіть рідше. Паруються ведмеді в травні, вагітність у самки триває 8,5 місяця. Ведмежат буває одне-двоє, зрідка троє або п’ятеро.

Народжуються в барлозі в січні. Тривалість життя —35—50 років. Полювання на ведмедів на Україні дозволя­ється тільки в окремих випадках Головним управлінням мисливського господарства.